І до гучного не годжуся співу,
Та чудотворну Орлеанську діву
Просте змалюю для очей людських.
Вона із рук англійців навісних
Французьку пишну вирвала корону,
І через неї пресвятого трону
Досяг у Реймсі любленець утіх.
Герой в корсеті, воїн у спідниці,
Вона з Роландом рівною була,
Твердіше серцем від твердої криці.
Щоправла, скромній дівчинці-ягниці
Я радий бальше в затінку дерев, -
Та Жанна д`Арк була душею лев.
Страница 15.